французька література 17 ст

французька література 17 ст

Загальна характеристика французької літератури XVII століття (Н. Буало "Поетичне мистецтво"; афоризми Ларошфуко і Лабрюєля; соціальні байки Лафонтена). Кінець XVI століття пройшов у Франції під знаком релігійних воєн унаслідок загострення ворожнечі між католиками і гугенотами (прихильниками реформованої церкви). Примирити ворогуючі партії вдалося королю Генріху IV. Проте, після загибелі короля у 1610 році від руки католицького фанатика стара ворожнеча спалахнула з новою силою. При дворі різні угруповання боролися за вплив на малолітнього спадкоємця престолу Луї XIII (у 1610 році йому.

Курс лекцій - Посібник містить головну інформацію про життя і творчі шукання знакових особистостей свого часу, про світогляд, морально-етичні й ідеологічні переконання письменників, подає стислі характеристики їхнього літературного доробку, зосереджує увагу на етичних і духовних цінностях, які пропонували своєму читачеві найвідоміші автори - Французька література доби класицизму - Класицизм у літературі XVII століття.

французский и франкоязычная литература. французская литература по категории французский язык. история французской литературы. средневековье 16 век • 17 век 18 век • 19 век 20 век • Современная. франкоязычная литература. франкоязычная литература литература Квебека постколониальная литература литература Гаити. Франкоязычные авторы. Хронологический список. Французские писатели. Писатели • Романисты Драматурги • Поэты Эссеисты Рассказчики.

Литература Западной Европы XVII в. Сборник статей. Европейская поэзия XVII века. Луков В.А.: Зарубежная литература. Забабурова Н.В.: История зарубежной литературы 17-18 веков. Методические указания. Тихонова О.В.: История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.

Західноєвропейська література XVII ст. Після епохи Відродження XVII в. починається новий найважливіший етап у процесі переходу від феодалізму до буржуазного ладу, століття могутніх зіткнень двох соціально-економічних систем. Велика селянська війна в Німеччині 1525 р, буржуазні революції в Нідерландах (1566-1609) і в Англії (1640-1688) завдали перші удари по феодалізму, явивши світу міць новонароджуваного в надрах феодалізму буржуазного суспільного ладу. Феодально-католицька реакція похитнулася під цими ударами, понесла значний матеріальний і моральний ущерб, але встояла.

.Загальна характеристика розвитку французької літератури 17 ст. Філософська та естетична основа, основні риси класицизму.У добу Відродження культурним центром Європи була Італія, у XVII ст. ним стає Франція. У XVII ст. у Франції склалася особлива форма правління — абсолютизм (уся влада належала одній людині — королю). Було подолано феодальну роздробленість, зламано опір феодалів; було встановлено певні закони, які обмежували свободу людей. Творцем французького абсолютизму був кардинал Рішельє, який фактично керував державою (економікою, фінансами, армією, дипломатичними зв'язками) у періо.

Література франції XVII століття. Франція XVII столітті – наймогутніша країна Західної Європи. Лише наприкінці століття її починає поступово випереджати Англія. У сфері культури XVII століття мови у Франції плідний і рясний. Після першого уявлення трагедії Корнеля «Сід» (1637) французька література йде семимильними кроками вперед. Скориставшись художнім досвідом двох сусідніх країн, Італії й Іспанії, і хоча продовжують традиції своєї національної літератури, французькі поети й письменники створюють твори, які ввійдуть потім у фонд світової культури.

XVII столетие называют «Великим веком» французской истории. Это была эпоха правления Марии Медичи, Людовика XIII и, конечно же, Людовика XIV — знаменитого «короля-солнца», руководившего страной на протяжении долгих 72 лет. За эти годы Франция пережила небывалый культурный подъем: развивались изящные искусства, литература и театр. Появились первые в Европе психологические и галантные романы, зародилась эстетика классицизма. Имена таких писателей, поэтов и драматургов эпохи, как Шарль Перро, Жан де Лафонтен, Мольер и Жан Расин, навсегда вошли в историю мировой художественной культуры.

Франція в ХVII ст. – наймогутніша країна Західної Європи. Велике зовнішньополітичне і культурне переважання було досягнуто не відразу й обумовлене значною внутрішньою економічною і політичною перебудовою, що відбулася в країні. У 1610 р. Генріх IV, якому вдалося певною мірою домогтися зміцнення престижу верховної, королівської влади, загинув.

Французька література (XVII століття - рубіж XVIII століття) Мольер Жан Батист. Мольер Жан Батист. Джерело: Література Західної Європи 17 століття - egrave;re) - це псевдонім Жана Батисту Поклена (Poqueliисточник: Література Західної Європи 17 століття - на Сен- Жерменскую ярмарок дивитися гру знаменитого фарсового актора Табарена. Джерело: Література Західної Європи 17 століття - а Поклен, що відповідав за фінанси театру, якийсь час навіть сидів у борговій в'язниці. Це неважко пояснити, адже репертуар «Блискучого театру» майже суцільно складався із трагедій, які гралися на сцені кращого театру Франції - «Бургундського готелю».

В 17 веке родились шедевры французской национальной литературы. Век обусловлен множеством революций, что не могло не сказаться на литературе. Характеристика фр.лит-ры: формы распр-я: книги, театр, представления салонная культура – вечера. В 17 веке родились шедевры французской национальной литературы. Век обусловлен множеством революций, что не могло не сказаться на литературе. Характеристика фр.лит-ры

В литературе французского барокко получили отражение настроения сил, оппозиционных абсолютизму и поддерживавших его общественных групп, — с одной стороны, феодальной знати, стремившейся сохранить свою независимость и влияние в государстве, а с другой — широких народных масс и части буржуазии, недовольных усилением налогового гнета, произволом чиновничьего аппарата и т. д. Соответственно в литературе французского барокко можно выделить наряду с аристократическим направлением и демократическое, или «низовое» барокко.

Вы здесь: Образовательный портал >> Литература >> Общая характеристика французской литературы 17 века. Общая характеристика французской литературы 17 века. Конец XVI века прошел во Франции под знаком религиозных войн вследствие обострения вражды между католиками и гугенотами (сторонниками реформированной церкви). Интерес к жанру афоризма, корни которого уходят античности, возник во французской литературе еще в середине XVI века, однако только под пером Ларошфуко, Паскаля и Лабрюйер афоризм стал жанром, "в котором нашли отражение возраст и современный человек". В духовной жизни Франции он занимал не менее важное место, чем театр.

Політичне становище. Франції в XVII в розвиток літератури та мистецтва. Становище селянства в кінці віку та опис його у творах. Лабрюйера. Традиції ренесансного реалізму у творчості пізнього. Література Франції XVII століття. [ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати. скачати. Література франції XVII століття. Франція в XVII столітті - наймогутніша країна в Західній Європі. Лише наприкінці століття її починає поступово випереджати Англія. У галузі культури XVII століття у Франції плідний і рясний. Після першого подання трагедії Корнеля «Сід» (1637) французька література йде семимильними кроками вперед.

Французская литература 17-го века была написана всюду по Великому Siècle Франции, охватив господство Генриха IV Франции, Регентства Мари де Медичи, Людовика XIII Франции, Регентства Энн Австрии (и гражданская война, названная Fronde) и господство Людовика XIV Франции. Литература этого периода часто приравнивается к Классицизму долгого господства Людовика XIV, во время которого Франция привела Европу в политическом и культурном развитии; ее авторы разъяснили классические идеалы порядка, ясности, пропорции и хорошего вкуса. В действительности французская литература 17-го века охватывает намного .

В 17 веке судьба Франции как единого национального государства, возглавленного абсолютной монархией, определилась окончательно. Эта форма правления опиралась на своеобразное равновесие, установившееся между феодальным миром и формирующейся буржуазией, благодаря чему королевская власть могла обрести «известную самостоятельность по отношению к обоим классам, как кажущаяся посредница между ними». Политические катаклизмы запечатлелись в духовной жизни Франции, в частности в ее литературе, определяя ход противоборства отдельных ее течений на разных исторических этапах. Для характеристики раннего этапа в качестве одной из.

11. Французька література 17 ст. Продовження. Недраматичні жанри французького класицизму. Літературна казка і байка. Ляфонтен. Мемуаристика. Афоризми. Лярошфуко і Лябрюєр. 12. Іспанська література 17 ст. Бароко як провідний напрям іспанської літератури 17 ст. Дві тенденціх іспанського бароко. Культизм та консептизм. Химерність Гонгори. Соціальність Кеведо. Розвиток іспанського театру. Творчість Кальдерона. Релігійні п’єси.

ФРАНЦУЗСКАЯ ЛИТЕРАТУРА – старейшая и одна из богатейших литератур Европы. На протяжении всего своего развития отличалась тесной взаимосвязью с обществом и историческим процессом. Многие французские писатели были также историками (Вольтер, Мишле, Ренан) и политическими мыслителями (Монтескьё, Руссо, Токвилль). Литература Средневековья. Средневековая французская литература – литература традиционалистского типа. Для ее поэтики характерны устойчивые клише – топосы (или типы), комбинации которых создавали поэтическую традицию – героико-эпическую, лирическую, житийную и т.д. Совокупность таких традиций образует средневековую французскую литературу.

Французький філософ XVII століття Рене Декарт сформулював практичний зміст наук. Англійський філософ Френсіс Бекон стверджував, що чим більше людина буде знати, тим більше вона буде підкорювати собі природу. Слід відмітити, що історична доля народів Західної, Центральної та Південної Європи у XVII ст. склалася по-різному. Зміцнення світових торговельних шляхів справило негативний вплив на внутрішню економіку Італії. Поняття "література XVII століття" означало не календарний період, а культурно-історичну епоху з притаманними їй рисами, які відрізняють її від попередньої доби — доби Відродження і наступного періоду — доби Просвітництва. В літературі XVII століття чітко виокремилися три художніх напрями

ЛІТЕРАТУРА XVII ст. На початку XVII століття в Європі сформувалися держави із абсолютною монархією (Іспанія, Франція та ін.), з'явилися нові країни із переважаючою роллю середнього класу (Голландія), деякі країни (Італія, Німеччина, Польща) перебували в стані економічного занепаду. Католицький Рим перестав бути релігійним центром Європи. Лафонтен подав класичний зразок байки. Значних успіхів досягала французька проза, зокрема афористична, представлена творчістю Паскаля. Ларошфуко, Лабрюйєра, мемуарна, психологічний роман тощо. Таким чином, література країн Західної Європи XVII століття відобразила у собі перемоги і поразки людської думки, суворо обумовлені історичними причинами.