література доби бароко

література доби бароко

Бароко — літературний і загальномистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI—XVIII століть. Термін «бароко» був уведений у XVIII столітті, причому не представниками напряму, а їхніми супротивниками — класицистами, які вбачали в мистецтві бароко цілком негативне явище. До речі, із засудженням ставилися до бароко й у XX столітті, зокрема — в офіційному радянському літературознавстві.

Бароко — літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI—XVIII століть. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи.

Архітектура доби бароко (з використанням ілюстративного матеріалу). Наприкінці ХVІ ст. на зміну архітектурі доби Відродження приходить стиль бароко, який відзначається складними планами, контрастами об’ємів, пишним пластичним і декоративним оздобленням. Головними об’єктами барокового мистецтва в архітектурі є церква і палац. Це кольоровий мармур, бронза, розписані статуї, яскраві, святкові інтер’єри.

30. Українська барокова література. Українське бароко виникає на рубежі XVI–XVII століть і розвивається протягом двох віків. Бароко в Україні поширюється в усіх жанрах тодішньої літератури. Автори українського бароко: Лазар Баранович «Нова міра старої церкви», Іоанікій Галятовський «Фундамент» - їх ідея: проти католицизму та уніатства. Самійло Величко – історична праця в трьох томах, де описані події 1648 -1700 рр. основна ідея – відстоює справедливість Національно-визвольної війни.

Література бароко мусила виконувати потрійну функцію: навчати, вражати і розважати. Функціональний підхід до літературної творчості призвів до розквіту багатьох “малих жанрів” поезії – епіграми, панегірика, гербового вірша тощо, але створювалися також величезні поеми, що за обсягом перевищували епос Гомера.

Доба Бароко стала добою справжньої наукової революції. Якщо в добу Відродження великого значення надавали шаленим учинкам, то для доби Бароко головне - пристрасні роздуми про світ. Бароко - це загальноєвропейський стиль. Бароко відіграло велику роль у мистецтві XVII століття, яке дозволило втілити безмежність і суперечливість світу й людини, ту складність буття, яка не підлягає раціональному осягненню, боріння різних сил і стихій, загадкову таїну сущого.

Література XVI ст. (епохи Ренесансу) – складна система, яка творилася різними мовами, зокрема латинською. Поети, які нею писали, були колишніми студентами, а часто викладачами європейських університетів, вони міцно трималися своїх духовно-релігійних, народних традицій, з гордістю називали себе русинами, роксоланами, рутенцями, вихідцями із Руси, підкреслюючи цим свою національну приналежність. Іван Вишенський Одним із культурних і політичних явищ доби Бароко була.

Бароко в українській літературі. Література, як і саме людське життя, розвивається за своїми законами. Так само, як на зміну одній історичній епосі, одному соціальному ладу приходить інший, так і в літературному процесі на зміну одному мистецькому напряму приходить новий.XVII—XVIII сторіччя стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Ми зустрічаємо барокові мотиви в архітектурі, живописі, навіть в оздобленні інтер'єрів.

Літературі бароко властиве трагічне напруження, настрої скепсису, розчарування. У багатьох творах звучить ідея — життя скороминуще, людина - піщинка у Всесвіті, вона приречена на страждання і смерть. Бароко — перший загальноєвропейський напрям в українській літературі, який виконав ренесансні функції. "Безсумнівний розквіт української літератури в часи бароко, — писав Д. Чижевський, — поставив її в тісні зв'язки з літературою світовою."

Література доби бароко. У XVII-XVIII ст. українська література, що також розвивалася в контексті європейського бароко, набула своєрідності та оригінальності. Насамперед це виявилось у різномовності літературних творів. Поряд із староукраїнською літературною або церковнословґянською мовою застосовувалась латина та польська мови. Література цього періоду була різножанровою і різноманітною за тематикою.

Виникнення українського бароко та його поширення в усіх жанрах тодішньої літератури. Значення бароко для розвитку української літератури. Особливості та напрями розвитку козацького бароко. Сюжетні лінії козацьких літописів як вияву літератури бароко.

Література Бароко відмовлялася від принципу наслідування дійсності, вона не відтворювала її, а перетворювала за певними законами. Представники бароко вважали, що, оскільки реальний світ — ілюзія, марево, сон (не випадково драма іспанського драматурга Педро Кальдерона названа «Життя це сон»), то його предмети — це символи й алегорії, які потребують витлумачення. Літературний афоризм є породженням доби Бароко.

Главная Литература Особливості розвитку бароко в європейській літературі. < Пред. СОДЕРЖАНИЕ. Письменники та поети в епоху бароко сприймали реальний світ як ілюзію та сон. Реалістичні описи часто поєднувалися з їх алегоричним зображенням. Широко використовувалися в цю добу символи, метафори, театральні прийоми, графічні зображення (рядки віршів утворюють малюнок), насиченість риторичними фігурами, антитезами, паралелізмами, градаціями, оксиморонами.